Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 922/4736/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі господарського суду за позовом до№922/4736/13 Харківської області Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"про стягнення 14420,63 грн. За участю представників: ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - Санжаревського Є.М.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність " і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2013 року в сумі 14420,63грн.

02.12.2013 року від позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог (вх.№44497), в якій позивач просив зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність " і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2013 року в сумі 13546,63 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року (суддя Шарко Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року (колегія суддів - Плахов О.В., Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова задоволено.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року у справі №922/4736/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова 13546,63 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2013 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів- УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області), 1720,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника заявника касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підпадає під перелік осіб визначених статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", тому на відповідача не розповсюджується і дія Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд другої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 року №1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (чинній на час призначення пенсій) також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку, отже, на підставі наданих відповідачем довідок, органами пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій, виносились розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", які не оскаржені та є чинними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується, у даному випадку, із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписом ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок призначення пенсій конкретизовано постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст. 49 Кодексу Законів про працю України (в редакції від 01.08.2001 року) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, час роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень ст.22-1, 22-2 цього Закону.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 22.12.1994 року ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" було створено наказом Міністерства машинобудування України №1656 від 22.12.1994 року на базі Державного підприємства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе". До 09.10.1995 року 100% акцій статутного фонду підприємства належало державі. В цей період, відповідно до даних ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", на підприємстві проводились науково-технічні роботи і конструкторський супровід виробництва військової техніки по замовленню Міністерства оборони України. Фінансування таких робіт проводилось повністю за рахунок Державного бюджету України. ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" своїм колишнім науковим працівникам видали довідки про їх науково-технічну діяльність в період роботи на Харківському тракторному заводі. Відповідачем на протязі 2002-2004 років надавались довідки про науково-технічну діяльність працівників заводу, які займалися науково-технічною діяльністю, об'єм якої складав не менш ніж 75-90% загального об'єму робіт, що надавало право на призначення пенсії відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до п.2.2. Статуту ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" товариство є правонаступником усіх майнових і інших прав та обов'язків державного підприємства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе".

У ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на час призначення пенсій) визначено перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України. Право на призначення пенсій відповідно до цього Закону поширюється і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на час призначення пенсій) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 року №1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (чинній на час призначення пенсій) також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку.

Оскільки, відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тому, на підставі наданих відповідачем довідок, позивачем, в межах своєї компетенції, виносились розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до п.4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначену законодавством.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачу направлялись повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, які відповідачем добровільно не відшкодовані.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши наявність заборгованості відповідача перед позивачем, обґрунтованість позовних вимог, правомірно дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплатити до Пенсійного фонду витрати по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність " і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2013 року у розмірі 13546,63 грн., оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких, у даному випадку, не виникає обов'язку відшкодовувати понесені Пенсійним фондом витрати щодо на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність " і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до ч.1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо невстановлення судом апеляційної інстанції всіх фактичних обставин справи, не спростовують висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції, тому не приймаються до уваги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі №922/4736/13.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі №922/4736/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук